"СЛОВО, ЩО ТРИМАЄ НЕБО"

Такі неймовірні, проникливі рядки об'єднали наш Підволочиський Професійний Ліцей у спільній любові до рідної мови під час проведення відкритого виховного заходу до Дня української писемності та мови!

Справжньою душею та серцем свята стала викладачка української мови та літератури Орися СИДОР разом зі своїми вихованцями — вродливими хлопцями групи № 12 (професія "Слюсар-електрик з ремонту електроустаткування; водій автотранспортних засобів"))  Вони вклали весь свій талант, запал і любов у кожне слово. Допомагали їм творити справжнє літературне диво чарівний ансамбль дівчат «Надзбручанка» під керівництвом художнього керівника Тетяни ЙОСИК та кожен учень, чиє серце б'ється в унісон з українським словом!

Атмосфера в залі була просто магічною. Від перших акордових слів «Молитви до мови» Катерини Мотрич у кожного перехоплювало подих!  Здобувачі освіти майстерно перенесли нас крізь століття — від витоків писемності, Кирила й Мефодія та Нестора Літописця, крізь важку історію заборон до дивовижних фактів про рідне слово.  Сучасна сценка «Нестор Літописець у 21 столітті» стала справжнім вибухом емоцій , а глибокі поетичні рядки «Біль єдиної зброї», «Страшні слова, коли вони мовчать...» та «Слово, моя ти єдиная зброє..» торкнулися найтонших струн душі.   Свою порцію щирого сміху та аплодисментів викликала гумористична сценка Павла Глазового «Кухлик»!

І, звісно, музика... Вона заповнила весь простір любов'ю!  Неймовірна пісня «Серце рідною співає» у виконанні Тетяни Йосик пробирала до глибини душі, а під фінальну «Мову єднання» заповнений зал співав як єдиний організм — і просто відмовлявся розходитися!  Дякуємо усім за це неймовірне відчуття єдності та силу нашого Слова!